Які розмови найчастіше можна почути поміж селян та дачників у березні? Правильно: «А ви вже посіяли розсаду?». Питання вирощування розсади в домашніх умовах хвилює кожного господаря. Є й такі експериментатори, які віддають врожай на волю природи і всі рослини сіють в город одразу у травні. Зазвичай це містяни, які не мають часу та можливості турбуватися про розсаду на підвіконні. Але чи завжди це виправдано? Давайте разом розберемось.
Спершу відповімо на питання: навіщо нам потрібна розсада? По-перше, це гарантія того, що насінина проросла. Якщо дотриматись необхідної для вирощуваної культури температури, підібрати поживний субстрат, то на сотню посіяних насінин проростуть принаймні 70–80.
Однак в городі не можна бути до кінця впевненим, що необхідна для вирощування розсади температура 20–25° С буде забезпечена денним сонцем, а вночі приморозок не понищить насіння у холодному ґрунті.
Та головна причина, з якої вирощування розсади необхідне – це надто тривалий період вегетації більшості городніх культур, які в нашому кліматі можуть не встигнути дати плоди до осінніх холодів. А навесні до повного прогрівання землі насіння також сіяти не можна.
Вирощування розсади: підготовка ґрунтосуміші та дезінфекція насіння
Для вирощування розсади городніх культур необхідний пухкий поживний ґрунт. Взята з городу земля зазвичай вже виснажена, перегодована, може бути з непідходящою кислотністю та букетом ймовірних хвороб та шкідників.
Коли ми створюємо сприятливі умови для нашого насіннячка, то разом із цим активізуються також різноманітні інфекції та шкідники. Тому оптимальний варіант для розсади – купований субстрат. Така ґрунтосуміш збалансована за складом, в міру удобрена та знезаражена від усіх можливих загроз.
Найпоширеніший рецепт приготування субстрату для вирощування розсади такий: візьміть в рівних пропорціях дернову землю, перегній та торф. Для деяких, надто вибагливих до пухкості ґрунту культур (полуниця, баклажани, морква, цибуля та інші), додайте ще четверту частину піску або вермікуліту.
Детальніше про те, які бувають види ґрунтів та де взяти дернову землю, читайте тут.
Для вирощування розсади необхідна дезінфекція насіння та ґрунтосуміші. Вона допомагає запобігти розвитку хвороб ваших рослин.
Для цього пролийте ґрунт окропом або прогрійте у духовці 20–30 хвилин за температури 180–200° С. Після цього полийте субстрат і залишіть у теплі на два тижні, щоб у ньому відновилися корисні мікроорганізми.
Насіння овочів перед посадкою стратифікуйте, витримуючи 5–10 днів у холодильнику для загартування майбутніх сіянців. Потім замочіть у слабкосолоній воді, щоб спливло пусте, несхоже насіння. Вирощування розсади потребує обов’язкового попереднього знезараження насіння одним з таких способів:
- витримайте півгодини в 1% розчині марганцівки;
- прогрійте у воді за температури до 50° С;
- замочіть у розчині препаратів для знезараження та стимуляторах росту.
Задля надійного захисту від грибкових хвороб та ґрунтових шкідників раджу застосовувати доступний вітчизняний препарат АС-Селектив та стимулятор росту Авангард Стимул для активації природніх сил насіння, його зростання й розвитку. Препарати можна застосовувати одночасно.
Додатково про безпечні стимулятори росту для рослин можна прочитати тут.
Вирощування розсади: полив і досвічування
Насіння на розсаду я висіваю у вологий ґрунт та присипаю тонким шаром землі, потім ще раз зволожую із пульверизатора. Для створення парникового ефекту ємності із посівами накриваю склом або плівкою. Коли проклюнуться перші сходи, плівку знімаю.
Тоді розсаду продовжую поливати із пульверизатора, оскільки від потужного струменя з лійки сіянці вимиються разом із корінням. Залежно від вирощуваної культури розсада потребує поливу раз на 3–4 дні або один раз на тиждень.
Вирощування розсади більшості рослин потребує яскравого світла: нестача сонця погано впливає на ріст сіянця загалом. Тому залежно від рекомендацій щодо культури необхідно досвічувати рослини. На відстані півметра на підвіконні, де вирощуєте розсаду, встановіть лампи денного світла (люмінесцентні або фітолампи).
Зазвичай рослини потребують 9–12-годинного світлового дня, тому важливо денне або штучне освітлення з 7 ранку до 7 вечора.
Вирощування розсади: загартовування та підживлення
У неморозну погоду сіянці необхідно загартовувати: виносити на свіже повітря і виставляти на сонце на 10–15 хвилин. Це сприятиме активізації природних процесів у клітинах рослинок.
Вирощування розсади потребує підживлення зазвичай у фазі появи перших двох справжніх листків. Незважаючи на досить поживний субстрат, новонароджені рослини мають підвищену потребу в корисних речовинах. Наприклад, для росту кореневої системи необхідний фосфор, а для потужного стебла та листя – азот. У період бутонізації розсада також споживає багато калію.
Тому я як агроном з багаторічним досвідом раджу придбати комплексні мінеральні добрива. Органічні добрива теж стануть у пригоді, адже мають інші речовини у складі. Також підживлюйте розчином деревного попелу: 10 г на 1 літр води для поливу. Підживлення розсади проводіть раз на 7–10 днів, чергуючи органічні добрива та мінеральні.
Вирощування розсади: висаджування у відкритий ґрунт
Висаджування відбувається у визначеній фазі вегетації рослини, зазвичай за наявності 4–6 справжніх листків, але до появи цвіту.
Найкраще приймається розсада, вирощувана у торф’яних таблетках, які після розмокання перетворюються на циліндри із ґрунтово-торф’яною сумішшю, у торф’яних горщиках або звичних пластикових стаканчиках.
Гірше, а відповідно й довше, приживатимуться сіянці, які господар вирощував купно, без пікірування. Такий спосіб обирають селяни, у яких мало місця на вузьких підвіконнях. Тому часто з відкритим коренем садять розсаду помідорів, білоголової капусти, перцю. Пам’ятайте! Будь-яке, навіть малопомітне травмування кореня затримує адаптацію сіянців щонайменше на тиждень.
Вирощування розсади закінчується висадкою сіянців у відкритий ґрунт. Перед тим я рекомендую замочити корінці розсади в спеціальних препаратах, які захищають від ґрунтових шкідників та перших інфекцій (наприклад, кореневих гнилей). Робіть таке замочування, якщо не використовували професійні препарати при дезінфекції насіння.
Є кілька засобів, які раджу вам використовувати для цієї мети, наприклад, Антихрущ. 10 мл розводять на 1 л води й замочують кореневу систему в розчині на 1–2 години. Решту розчину виливають у 10-літрове відро води й поливають лунки після висаджування.
Антихрущ захистить вашу розсаду від гусениць підгризаючих совок, вовчка (ведмедки), личинок хруща, дротяників тощо, тобто від тих шкідників, яких ви навіть не побачите, поки вони поїдатимуть корені рослин.
Вирощування розсади ефективне с використанням засобу АС-Селектив, який захистить не лише від шкідників, а ще й від хвороб (ризоктоніоз, фомоз, альтернаріоз та інші хвороби, які загрожують молодим сіянцям). Застосувайте так само, як і в попередній препарат.
Чимало господарів перед посадкою насипають в лунки по 0,5–1 склянці попелу, ретельно змішуючи його із землею. Хоча це не так надійно, як обробка професійними препаратами, однак теж непогано захищає від деяких інфекцій та шкідників і всіляко краще, ніж жодного захисту.
Вирощування розсади – вагома складова успішного врожаю
Вирощування овочів на городі, минаючи етап розсади, можна порівняти із випіканням пирогів, коли замішаному на дріжджах тісту не дали часу вибродити та піднятися. Пиріжки будуть, але тверді та несмачні. Так і овочі будуть – але пізні, дрібніші та вразливіші до хвороб і шкідників, яких більшає під кінець літа. Тож не лінуйтеся, доглядайте за розсадою, як за власними дітьми. І будете задоволені собою та врожаєм!
