Усім відомо, що коренеплоди – морква, буряк, редька, селера – зазвичай добре зберігаються впродовж зими. Цінність цих культур полягає в тому, що рослинка в коренеплодах накопичує велику кількість поживних речовин, які є необхідними для людини взимку, коли важко забезпечити організм цінними вітамінами.
На жаль, не завжди господарі знають правила зберігання коренеплодів, через що частина врожаю може засохнути, зів’яти або навіть згнити через хвороби. У цій статті я розповім, як зберігати овочі.
Умови зберігання коренеплодів
Найкраще взимку зберігається буряк, трохи гірше редька, морква, коренева петрушка і селера, найгірше – хрін та дайкон.
За низької температури (оптимально 0–1 °С) коренеплоди перебувають у стані спокою і не проростають, а також виділяють вологу, тепло і вуглекислий газ. Тому важливою умовою якісного зберігання коренеплодів є вентиляція. Якщо овочі звалені у великі купи, вони виділяють багато тепла, а за низької температури в приміщенні відпотівають (перепад холодного і теплого повітря призводить до конденсації вологи). Це підвищує чутливість коренеплодів до ураження грибками. Якщо температура вища за ту, яка потрібна для стану спокою, коренеплоди використовують цукор та вологу для проростання, випаровування посилюється й овочі швидше в’януть. Крім того, у всіх коренеплодів низька вологоутримуюча здатність: наприклад, до в’янення, а отже і до втрати поживних речовин призводить також занадто сухе повітря – вологість у сховищі має бути на рівні 85–90%.
Люди протягом століть випробовували різні способи зберігання коренеплодів та відмітили принципи зберігання для кожного овочу. Наприклад, дуже гарний спосіб зберігання моркви, коли її пересипають шарами землі в ямах метрової глибини на городі або піском у льосі. Розкладання буряків або редьки поверх купи з картоплею в погребі має логічне пояснення – віддача вологи у коренеплодів вища, ніж у бульб, що добре впливає на зберігання двох культур. Щоб погріб не перегрівався, час від часу відкривайте його двері або кришку в морозну погоду – це забезпечить потрібне охолодження та вентиляцію. Але не перестарайтесь, адже коренеплоди можуть підмерзнути, а після відтавання потріскатись і зігнити.
Зберігання коренеплодів у приватному господарстві
Один із основних варіантів зберігання коренеплодів у господарів – погріб. Також для цієї мети підійдуть траншеї глибиною 0,7 м, в яких зберігають овочі, пересипаючи їх шарами землі та піску. Моркву і буряк можна тримати в ящиках із піском (підмішуючи 2% гашеного вапна) або ненадовго занурити в рідку глину, яка з часом засохне і збереже коренеплід від висихання і хвороб. Пісок можна замінити тирсою хвойних дерев, яка завдяки фітонцидам має антисептичні властивості і вбереже урожай від багатьох інфекцій. Редьку складають в ящики з боковими отворами і ставлять на полиці в погребі.
Щоб зберігати коренеплоди максимально довго і без втрат, важливо попіклуватись про це ще під час збирання врожаю: викопати овочі до затяжних дощів і заморозків. Найкраще збирати врожай при невисокій плюсовій температурі, в сухий день, відразу зрізуючи гичку. Після того, як урожай перебрали і просушили, його відправляють у підготовлений погріб. За декілька днів у теплі дрібні ранки, отримані під час збирання, затягнуться, а в прохолоді цей процес розтягнеться в часі.
Саме приміщення для зберігання слід заздалегідь добре просушити, протруїти димовою шашкою, підлогу засипати піском. Щілини, через які може потрапити холодне повітря і шкідники, потрібно закрити. А вентиляційні отвори обладнати решіткою з дрібними комірками, щоб не пролізли гризуни. Якщо погріб надто сухий, можна поставити відра з водою.
Картопля, морква, буряк, редька, петрушка та хрін добре зберігаються в одному приміщенні. А от яблука і груші поряд із коренеплодами краще не розміщувати: фрукти вберуть неприємний земляний запах, а овочі стануть уразливіші до хвороб.
Отже, закладаючи моркву, буряк, селеру і редьку на зберігання, найперше подбайте про збереження соковитості коренеплодів та підтримання мінімальної плюсової температури. Так ви матимете корисні овочі на столі аж до нового урожаю.
