Ожина садова доволі швидко стала улюбленицею наших садоводів. Ця культура менш вимоглива до умов вирощування, її ягоди дуже корисні, багаті на вітамін С. А вже який у них чудовий смак!
Вирощування ожини – бізнес доволі вигідний: затребуваний і ранній, і пізній урожаї. Ягоди добре транспортуються та відмінно зберігаються, тому раджу вам придивитися до цього ягідника й подумати про його вирощування у своєму саду.

Вирощування ожини в Україні

У світі ожина садова відома півтора століття, з моменту, коли перший сорт вивели в Америці. Втім, початкова її цінність була під питанням через величезну кількість колючок. Кілька десятиліть тому з’явилися неколючі сорти, а також ремонтантні, які плодоносять у червні та вересні. Вирощування ожини в Америці доволі звична справа, у той час як для України це ще новинка, та й саджанці недешеві.

Втім, деякі ремонтантні колючі сорти при доброму догляді на четвертому-п’ятому році життя можуть давати до 25 кг урожаю за сезон.

Більше про сорти ожини у статті тут.

Вирощування ожини – бізнес, який стрімко розвивається у південних і центральних областях. Ще б пак – за надранню ожину з теплиць оптом платять більше 200 грн за кілограм. За найпізнішу, яку скуповують на промислову заморозку – понад 20 грн.

Посадка ожини

Найважливіше при посадці саджанця ожини – наявність на ньому грудки землі, бо інакше саджанець із оголеними коренями напевне не приживеться. Щоб не сплутати із чорною малиною, треба знати відмінності. Плід в обох рослин – багатокістянка, але при цьому в ожини біла серединка, а в малини – пуста. Товщина кореня малини – до 0,5 см, ожини – до 2 см (а довжина до 3 м).

Розрізняють напівпрямостоячі, прямостоячі й такі, що стеляться, сорти ожини. Це важливо знати для того, щоб обрати відповідний спосіб розмноження.

Особливих вимог до ґрунту в ожини немає, вона адаптується до різної кислотності. Місце може бути і сонячним, і трохи затіненим. Викопайте яму 0,5 м вшир та вглиб і заправте її на п’яту частину перегноєм чи компостом. При посадці заглибіть саджанець із 2–3 бруньками глибше. У такому випадку наступного року виросте кілька пагонів заміщення. Добре утрамбуйте землю, щоб не залишилось повітряних кишень і полийте. Бажано сформувати лунку навколо куща для спрощення поливу. Відстань між кущами при вирощуванні ожини на шпалері може сягати 2 м.

Ожина: догляд і розмноження

Хоча корінь в ожини потужний і добре розвинений, може сягати вглиб до 0,5 м, але більшість корінців росте на глибині до 25 см, тому поливати кущі слід регулярно. Від спраги ягідки присихатимуть, а сама рослина ослабне.

Вчасний полив (та підживлення) забезпечать активне наростання нових пагонів.

Розмножувати ожину можна двома способами. Сорти ожини, які стеляться та напівпрямостоячі розмножують відводками – прикопуванням верхівки пагону. Для цього нагинають пагін заміщення, припинають його шпилькою в ямку та засипають ґрунтом. Через 2–3 тижні відводок укоріниться, а через 2 місяці з’явиться повноцінний саджанець, який можна буде відділити від материнської рослини. Також рекомендую в ямку, куди буде пригнутий відводок, закопати горщик, щоб отриманий саджанець було легше пересадити – він буде одразу в готовому горщику. Зазвичай розмножують відводками у другій половині літа, і новий саджанець буде готовий восени. Я такі саджанці тримаю в землі у горщику до весни під накриттям. Перші ягоди з’являться наступного року.

Для прямостоячих сортів найкраще підходить розмноження кореневими живцями. Рано навесні можна розкопати корені ожини й нарізати з них кілька частин по 3–4 см. Прикопайте їх в горщику й полийте. Через 3 тижні з’являться нові рослини. Пам’ятайте, таким чином не можна розмножувати неколючу ожину – з кореневих відростків виростуть колючі рослини.

Ожина любить просапування, яке насичує землю повітрям. Добре захистити корінці від висихання допоможе мульча – солома, хвоя тощо.

Одним з основних елементів догляду за ожиною залишається укриття на зиму. Нижні пагони (заміщення) прямостоячих сортів краще одразу прихилити до землі й фіксувати шпильками. Всі кущі, навіть морозостійкі, я раджу накривати агроволокном на дужках, щоб бути впевненими, що ваші рослини захищені від сильного морозу.

Обробка ожини від хвороб і шкідників

На жаль, вирощування ожини не обходиться без обробок від хвороб і шкідників. Ця двоюрідна сестра малини потерпає від схожих хвороб і шкідників, тому й препарати для неї підбирають подібні.

Про хвороби малини можна прочитати тут.

На листі ожини часті плями від іржі, пурпурової плямистості, антракнозу, борошнистої роси, а на ягодах трапляється сіра гниль. Для розвитку хвороб достатньо сильно загущених посадок і поганого поливу чи недостатнього підживлення.

Малинова попелиця, пильщики, кліщі, склівка (скляниця), малиновий жук, який виїдає цвіт – лише невеликий перелік комах, які зазіхають на ваші ожинові кущики.

Про шкідників малини читайте тут.

Обробляють ожину так само, як і малину. За сезон проводять 4–5 обприскувань, включаючи пролив ґрунту від хрущів та дротяників. Під час формування бутонів обробіть ожину комбінацією Антигусінь 4 мл + Самшит 3 мл на 5–8 л води. Якщо є підозра на кліщі, можна покропити препаратом Антикліщ Про 8–9 мл на 5–8 л води (на сотку). Перед цвітінням у фазі «рожевий бутон» обробіть препаратами Антиколорад Макс 2-2,5 мл + Страж 6 мл на 5–8 л води на 1 сотку.

Після збору ягід пролийте ґрунт навколо кущів препаратом Антихрущ (10 мл на 5 л води на 20 кв. м).

Загалом вирощування ожини вдячне й нескладне заняття. Раджу посадити цю культуру й тим, хто дбає про своє здоров’я, і тим, хто прагне заробляти від ї продажі. Це найбільш перспективна культура для прибуткового садівництва.