Батьківщиною гарбуза вважається Мексика, тому рослині для росту й розвитку потрібно тепло, сонячне світло й достатня кількість вологи. В Україні культура вирощується, як однорічна. Довге товсте стебло, зворотна сторона поверхні та ніжка великого різьбленого листя покриті жорсткими волосками. На одній рослині може визріти кілька плодів із товстою й соковитою м’якоттю. Колір їстівної частини, плодова форма, забарвлення шкірки залежать від сорту.

Найчастіше городники вибирають мускатні, великоплідні, декоративні, солодкі та твердошкірі види овочів. Забезпечити правильний догляд за культурою допомагають експерти інтернет-магазину «Аптека Садівника». У нашій країні розроблені інноваційні препарати захисту рослин від несприятливого впливу навколишнього середовища, поширених хвороб грибкової природи, профільних шкідників. Підживлення овочів необхідним комплексом мікроелементів допомагає підвищити його врожайність і смакові характеристики. Вчасно зібрані плоди можуть зберігатися без втрати якості 2–6 місяців.

Основні відмінності мускатного гарбуза

Головна особливість гарбуза мускатних сортів — приємний аромат солодкої на смак м’якоті. Плоди виростають овальної або подовженої форми з перехопленням — «талією» в середній частині. Насіннєва камера невеликого розміру розташовується в протилежній від ніжки листя стороні. Шкірка овочу буває м’якою або твердою. Вага плодів коливається від 0,5 до 15–20 кг, залежить від поживності ґрунту, якісного догляду, сортової приналежності. Колір м’якоті змінюється від світло-жовтого до насичено оранжевого.

Мускатний гарбуз частіше характеризується дозріванням середнього або пізнього строку. У центральних і північних областях рекомендується вирощувати культуру через розсаду.

Сорти мускатного гарбуза в Україні

Підготовлене насіння перед посівом необхідно відсортувати, заливши водою в глибокій тарі. Екземпляри, які спливли, не підходять для посадки, оскільки в середині вони порожні. Насіння, що осіло на дно, треба обробити від грибкової інфекції та поширених шкідників, замочивши на 1–4 години в розчині комплексного протруйника «АС-Селектив». У робочу рідину можна додати мікродобриво «Авангард NPK+M/E Овочеві», що підвищує життєстійкість культури.

Селекціонерами виведено кілька районованих і пристосованих до особливостей нашого клімату мускатних видів гарбузів:

  1. «Доля» характеризується невеликими довгими плодами середньою вагою 3–8 кг. На коричневій поверхні гарбузини виділяються подовжені опуклі смуги. У помаранчевої м’якоті міститься до 8 % цукру, приблизно 15 мг каротину на 100 грамів продукту. Довгоплетисту рослину рекомендується висаджувати за схемою 140х100 см. На одному пагоніформується 3–4 плоди. Гарбуз стійкий до посухи. У північних регіонах країни рослина висаджується розсадою.
  2. «Диво» у разі вирощування вимагає додаткового зрошення. Зрілі плоди виростають масою до 9 кг. Дозрівання починається на 90–100 день після початку сходів. Помаранчева м’якоть формується до 10 см завтовшки. Допускається зберігання до наступного врожаю.
  3. «Гілея» ідеально підходить для переробки на сік, цукатів, пюре. Перші плоди середньою масою 6–9 кг дозрівають через 3,5 місяці після появи масових сходів. Оптимальна температура ґрунту при посіві насіння у відкритий ґрунт становить 12°С тепла. Посадка в більш холодну землю — результат псування посівного матеріалу.

Гарбузи мускатних сортів добре ростуть на очищеному від бур’янів ґрунті. Рекомендується з осені (серпень-вересень) обробити площу гербіцидами. Найбільш підходять препарати «Антибур’ян», «Гліфовіт Екстра», «Галант», які знищують надземну частину бур’янів, їх коріння та насіння, що знаходиться в різних пластах ґрунту.

Відмінними характеристиками славляться мускатні сорти гарбуза:

  1. «Ананасова F1» — гібрид, який формує одночасно 5–6 гарбузин на довгому стеблі. Середня вага грушеподібних плодів до 2,5 кг із вмістом цукру в помаранчевій м’якоті до 10 %. Рослина стійка до поширених інфекцій. Дозрівання врожаю починається через 120 днів після сходів.
  2. Гарбуз «Арабатський» відрізняється універсальним використанням. Помаранчева товста й щільна м'якоть характеризується середньою масою 5–9 кг, відмінним смаком, здатністю зберігатися до 4 місяців.
  3. Французький сорт «Мускат де Прованс» дозріває через 120–130 днів після появи масових сходів. Гарбузини відрізняються сплюсненою округлою формою з чітким «порційним» розмежуванням. Щільна м'якоть характеризується відмінним смаком і ароматом. Плоди можна транспортувати та зберігати до початку весни.
  4. Німецький сорт «Арахісове масло» відзначений високим вмістом каротину в плодах. Грушоподібні гарбузини покриті шкіркою кремового кольору і виростають вагою до 3–4 кг. Помаранчева м’якоть відрізняється солодкістю, щільністю, приємним ароматом мускату. Високий урожай забезпечується повноцінним доглядом за гарбузовим кущами: прополювання й розпушування ґрунту, своєчасний полив і позакореневе підживлення мікродобривом «Авангард NPK+M/E Овочеві». Довгі пагони рекомендується прищипувати, кущі підгортати.
  5. Італійський сорт «Лунга ді Наполі» формує довгі плоди вагою до 35 кг. Насіннєва камера досить маленька. Рослина вимагає регулярного поливу й підгодівлі на стадії росту плодів. Для отримання максимального врожаю висаджують 1 кущ на квадратний метр площі, залишаючи 2 стебла з 2–4 зав’язі. Період зберігання — до наступного врожаю.

Мускатні сорти гарбуза воліють добре удобрений пухкий ґрунт. Рослини на півдні України вирощують посівом насіння у відкритий ґрунт. У центральних і північних регіонах бажано садити овоч під плівку або 20–25 денною розсадою. Культура гине при зниженні температури повітря нижче нуля. Підморожені зрілі плоди загнивають, тому швидко використовуються для переробки.

Характеристика гарбуза з великими плодами

Сьогодні відомо понад 100 сортів великоплідного гарбуза. Якщо залишити на рослині всього один плід, створити виняткові умови для його росту й розвитку (склад ґрунту, полив, підживлення тощо) можна виростити овоч вагою понад 100 кг. На практиці виникають проблеми навантаження, транспортування, швидкого використання великовагового «чуда». До того ж страждають смакові характеристики — зменшується цукристість і щільність м’якоті. Тому частіше садівники вирощують солодкі гарбузики масою 3–20 кг.

Шкірка гарбузів легко ріжеться ножем, тому плоди можна використовувати для виготовлення «ліхтариків» на свято Хелловіну.

Сорти великоплідних гарбузів

Гарбуз великоплідний — досить невибаглива рослина, підібравши відповідні види, можна виростити гідний урожай в усіх регіонах нашої країни.

● «Валок» — український середньостиглий сорт олійного напрямку (на насіння). Маса овочу 6–9 кг. Плоди визрівають за 3–4 місяці після сходів. Може зберігатися 50–70 днів. М’якоть використовують на виробництво пюре й соку, корм домашнім тваринам.

● Середні плоди сорту «Центнер», створеного італійськими селекціонерами, досягають ваги 60–100 кг. Сфера використання — отримання високоякісного гарбузового насіння, яких в одній гарбузині понад 800 штук. М’якоть можна використовувати для консервації або на корм худобі.

● Також на насіння вирощують сорти гарбузів «Народна», «Світень», «Лель».

Види гарбузів столового універсального напрямку:

  1. Плоди українських селекціонерів гарбуза «Херсонського» можуть зберігати свої якості до 2 років. Солодка соковита м’якоть використовується в їжу для приготування каші, консервування. Овоч виростає приблизно 7–8 кг вагою. Забарвлення шкірки відрізняється жовто-зеленими плямами на сірому тлі.
  2. На довгих стеблах гарбуза «Ювілейний» за 4 місяці виростають плоди вагою до 10 кг. Товщина шару м’якоті — 7–8 см, цукристість 7–8 %, вміст каротину 14,5 % на 100 г продукту. Можна зберігати плоди до наступного врожаю.
  3. Стійкий до захворювання борошнистої роси та ураженню від баштанної попелиці новий український сорт гарбуза великоплідного (вага 7–13 кг) «Ждана». Колір шкірки плодів у період збору відрізняється сірим відтінком. При зберіганні шкірка червоніє. Без втрати смаку урожай може зберігатися понад рік. Вміст цукру — 8–10 %.
  4. Гарбуз «Славута» дозріває за 150 днів. На півночі країни вирощується через розсаду. Солодка м’якоть відрізняється червоно-помаранчевим кольором, товщиною до 8 см. Сплюснуті плоди досягають маси 3–8 кг. Зберігатися овочі можуть 7–9 місяців. Сорту присвоєно знак національного стандарту якості.

Вирощуючи на дачній ділянці різні різновиди гарбуза, не варто самостійно збирати посадковий матеріал. Для насіннєвого розмноження необхідно дотримуватися мінімальної відстані між гарбузовим рослинами — 3 км. Такий шлях може пролетіти бджола, яка здійснює запилення культур.

Як визначити твердошкірий гарбуз

Шкірка плодів відрізняється підвищеною твердістю за повного дозрівання. Розрізняють кущові та плетисті форми рослини. Культури характеризуються раннім строком дозрівання, поширенням на всій території України. Форма плодів різна — подовжена, округла, сплюснута. Колір шкірки відрізняється світлими відтінками жовтого, помаранчевого, зеленого забарвлення з плямистим малюнком. Ворсисте листя має сильно розсічені краї. Насіння середнього розміру пофарбовані у відтінки сірого й коричневого кольору.

Різновидом твердошкірого гарбуза вважаються кабачок і патисон. Рослини не переносять заморозки, але досить стійкі до температурних перепадів.

Сорти твердошкірих гарбузів

Вага плодів гарбуза твердошкірого невелика, зазвичай до 5–6 кг. Зберігатися урожай може 3–4 місяці. Дозрівання визначається по затвердінню шкірки й усихання плодоніжки. М’якоть кормового та зерняткового напрямку відрізняється підвищеною волокнистістю й жорсткістю. Найбільш поширені сорти гарбуза для виробництва гарбузової олії: «Український багатоплідний», «Гамлет», «Голонасінні», «Дамський Ніготь». За тривалого зберігання насіння всередині плодів може прорости.

Багато гарбузів різновидів твердошкірої культури характеризуються невеликим розміром плодів, невибагливістю до умов вирощування, скоростиглістю:

  1. «Посмішка» — легко переносить похолодання, формує до 10 гарбузин на одній рослині середньою вагою до 1,5 кг. Товщина солодкої, хрусткої м’якоті — до 3 см. Плоди добре зберігаються до Нового року за кімнатної температури в захищеному від світла місці.
  2. Ніжним вишуканим присмаком груші відрізняється м’якоть сорту «Арлекін». Плоди виростають до 3–5 кг, трохи плескатої форми.
  3. Гарбуз «Акорн» за зовнішнім виглядом схожий на жолудь. Невеликі, але солодкі гарбузини використовують для фарширування й запікання.
  4. Ранньостиглий сорт «Спагеті» у відварному вигляді нагадує розсипчасту макаронну страву. Солодкувата серцевина характеризується горіховим ароматом із нотками лимона.
  5. Компактні кущики «Кущовий Помаранчевої» вирощують садівники на невеликих дачних ділянках. Сорт гарбуза твердошкірого відрізняється скоростиглістю культури, великими плодами вагою до 7 кг. Жовта солодка м’якоть використовується для приготування різних страв.

Повністю знищити посадки гарбуза може баштанна попелиця, яка за сезон формує до 15 поколінь. Необхідно своєчасно видаляти бур’янисту рослинність, особливо багаторічники молочаю, подорожника, пастушої сумки, у прикореневій частині яких зимує шкідник. У разі виявлення колоній попелиці спочатку на внутрішній поверхні листя і стеблі рослини, потрібно обробити культуру розчином інсектициду. Можна чергувати препарати «Антиколорад Макс», «АТО Жук», «Гудвін», «Жук OFF». Під час обробки варто підтримати культури, додавши в робочий розчин мікродобриво «Авангард Гроу аміно».

Солодкий гарбуз

Плоди гарбузи не поділяються на солодкі або несолодкі категорії. Висока цукристість (вище 9–10 %) притаманна деяким екземплярам гарбузів серед різних сортотипів. Рідко солодкі сорти гарбуза відрізняються великими розмірами. Невеликі плоди (до 5 кг) використовуються для приготування каш, запікання, різних салатів і десертів. Можна вживати овоч у сирому вигляді. Відмінна риса часто позначається в назві сорту або гібрида характеристикою — медовий, цукровий, солодкий та  подібними визначеннями.

Сорти солодкого гарбуза

  1. Урожай американського гібрида «Здобна Пампушка» дозріває через 3,5 місяці після появи сходів. Ніжна помаранчева м’якоть має цукристість до 11 %. На рослині бажано прищепити верхівку пагона після утворення 2–3 зав'язі, щоб гарбузини краще визріли. У північних областях вирощувати солодкий сорт гарбуза краще розсадним методом. Висаджують молоді рослини у відкритий ґрунт після загрози заморозків.
  2. Тонкошкірий сорт «Солодка Ромашка» може зберігатися до весняного періоду. Плоди масою 3–5 кг мають товстий (до 12 см) шар смачної м'якоті.
  3. Серцевина сорту «Солодкий Каштан» після термічної обробки набуває розсипчасту консистенцію. Невеликі плоди масою приблизно 600 г відрізняються ніжною солодкістю.
  4. Вид гарбуза «Медовий Десерт» дозріває через 3,5 місяці після проростання насіння. Досить великі плоди (деякі екземпляри до 11 кг) характеризуються солодкістю й медовим ароматом.
  5. Вміст цукру в плодах сорту «Мармуровий» досягає 13 %. Ароматна м’якоть підходить для варіння варення, соку, приготування різних каш. Вегетаційний період — 140 днів.
  6. Цукристість одного з кращих сортів гарбуза «Динний» досягає 9–13 %. Щільна помаранчева м’якоть має приємний аромат, вага плодів — до 15 кг.
  7. Гарбузини «Зимової Солодкої» виростають до 10–20 кг. Цукристість плодів простежується на рівні 12 %, але різко зменшується, якщо рослина плодоносить у тіні, недоотримує вологу.
  8. «Баттернат» характеризується приємним горіховим ароматом, цукристість грушеподібних плодів масою до 2,5 кг становить 9–11 %.

Сорти «Цукерка», «Медова Принцеса», «Медовий Пиріг», «Солодкий Інжир», «Помаранчева Солодкість», «Цукрова Осінь», «Бочка Меду», «Рання Цукрова» та інші користуються незмінною популярністю і вважаються самими солодкими гарбузами.