Ягоди аґрусу – одні з тих, що так люблять діти, практично «північний виноград». А от із кущами доведеться поморочитися. Для багатьох господарів із ними забагато мороки – то обріж, то оброби від хвороб, то збери врожай, поки він не обсипався, та ще й не подряпай руки колючками. Лише поодинокі фермери зважуються вирощувати аґрус на великих площах. Зате зі збутом і продажом ягід в Європу особливих проблем нема – там ці ягоди теж в дефіциті.
Отже, вирішивши посадити цю культуру, насамперед вивчіть, які сорти аґрусу підійдуть для вашої ділянки. Важливо, щоб аґрус був стійкий до борошнистої роси, інакше доведеться постійно обробляти кущ раз на 7–10 днів. Нижче в статті я розповім про кращі сорти аґрусу для України.

Аґрус: сорти, стійкі до хвороб

Північний капітан – середньостиглий сорт із поодинокими колючками. Ягоди овальні, темно-червоного кольору (здалека здаються чорними), масою 3–4 г. Плоди не транспортабельні, найкраще їх використовувати одразу для переробки. Сорт стійкий до заморозків, борошнистої роси, антракнозу.

Інвікта – надранній сорт (початок червня), один із найпопулярніших британських сортів, із великими колючками. Ягоди насиченого смаку, жовто-зелені, середня маса 6–8 г. Сорт не уражує борошниста роса та інші грибкові хвороби.

Чорномор – середньостиглий сорт аґрусу з невеликою кількістю колючок. Ягоди червоно-фіолетові з коричнюватою м’якоттю, овальні, кисло-солодкі, масою 3–4 г. Сорт витримує сильні морози, стійкий до борошнистої роси.

Янтарний – ранній сорт, відомий садівникам уже півстоліття. Сорт із невеликою кількістю колючок. Ягоди овальні, жовті, солодкі з медовим ароматом, середньою масою 5 г. Сорт не уражує борошниста роса та інші грибкові хвороби, витримує сильні морози.

Найбільший аґрус

Фінік – пізньостиглий сорт із колючками середнього розміру. Плоди овальні, темно-червоні, з кисло-солодким смаком та грубою шкіркою (транспортабельні). Маса плодів – 15–20 г. Сорт сприйнятливий до борошнистої роси, тому кущі краще садити на сонячній ділянці.

Світязь – середньостиглий сорт із середньою кількістю колючок. Ягоди круглі, темно-червоні, кисло-солодкі, масою 6–9 г. Сорт стійкий до американської борошнистої роси.

Неслухівський – ранній сорт із великими колючками. Ягоди овальні, червоно-зелені, пізніше стають фіолетовими, довго не опадають. Смак десертний, кисло-солодкий, масою 3,7–6,3 г. Сорт доволі стійкий до борошнистої роси, не уражується септоріозом.

Берилл – середньостиглий сорт, із невеликою кількістю колючок (здебільшого в нижній частині гілок). Ягоди світло-зелені, круглі, масою до 9 г. Дуже смачні, кисло-солодкі. Сорт стійкий до борошнистої роси.

Сорти аґрусу без колючок

Безшипні сорти аґрусу – мрія кожного садівника. Яка насолода збирати врожай цих чудових солодких ягід, не дряпаючи при цьому руки! Природні види аґрусу всі з колючками, а от щодо сортів, тут селекціонери нас порадували: вивели сорти аґрусу без колючок, схрестивши цю культуру зі смородиною – так у садах з’явилась йошта. Нові ж безшипні сорти аґрусу можуть мати дрібні непомітні колючки, але вони настільки малі, що не заважають під час збирання врожаю або обрізки.

Витязь – середньоранній, дуже хороший сорт із дрібними та поодинокими колючками. Плоди округло-конічні, червоного кольору, з кисло-солодким смаком, масою 5–8,5 г. Сорт стійкий до грибкових хвороб (крім білої та бурої плямистості) та морозів.

Колобок – середньостиглий сорт із поодинокими шипами. Ягоди темно-червоні, овальні, кисло-солодкі, з міцною шкіркою. Маса плодів – 6,5–7,5 г. Сорт стійкий до борошнистої роси та антракнозу. Витримує середні морози.

Руський жовтий – середньостиглий сорт із поодинокими довгими шипами. Ягоди жовті, солодкі, за формою нагадують краплю, не осипаються. Маса плодів – 5–8 г. Сорт не уражується борошнистою росою.

Грушенька – середньопізній сорт із непомітними дрібними колючками. Ягоди фіолетового кольору, кисло-солодкі, за формою нагадують грушу або краплю, мають товсту шкірку. Маса плодів – 4 г. Сорт стійкий до борошнистої роси, вірусів, септоріозу. Кущі добре переносять морози і посуху.

Вирощуючи кущі аґрусу з усією турботою та дотримуючись усіх правил агротехніки, можна не турбуватися про появу хвороб. Тим більше, що профілактичної обробки буде достатньо для отримання рясного врожаю.