Кормові трави

Кормові трави – група трав’янистих рослин, що використовуються на корм худобі та в агротехнічних цілях. За тривалістю життя вони поділяються на однорічні (віка яра, чина посівна, люпин жовтий, серадела) і багаторічні (конюшина червона, люцерна, еспарцет, тимофіївка лугова, костриця). Найбільшу кормову цінність мають злакові і бобові трави. Це – основні рослини кормових угідь.

Високий врожай кормових трав можна одержати тільки при своєчасному і високоякісному виконанні комплексу заходів з вирощування цих культур з урахуванням місцевих умов, а також біологічних особливостей кожного виду цих трав. Наприклад, конюшина добре росте на всіх ґрунтах, багатих на перегній; особливо придатні для неї чорноземи та сірі опідзолені ґрунти. А еспарцет є найбільш посухостійким з усіх бобових трав і дає високі врожаї навіть на бідних змитих ґрунтах схилів балок, ярів, на супіщаних і піщаних ґрунтах.  

Для усіх видів кормових трав велике значення має правильний обробіток ґрунту. Більшість з них потребують оранки на глибину від 20 до 30 см, адже вона знищує бур’яни, а також сприяє збереженню вологи в ґрунті.

Значно підвищує врожайність кормових трав внесення добрив – органічних і фосфорних, на супіщаних ґрунтах – калійних; азотні добрива вносять в мінімальних дозах. У разі підвищеної кислотності ґрунту обов’язково застосовувати вапнування. З мікроелементів рекомендується додавати бор(В), мідь (Cu), цинк (Zn), марганець (Mn) і молібден (Mo).

Видовий склад шкідників і хвороб, що вражають різні види кормових трав, також різниться: так, бобові трави потерпають від листкового люцернового довгоносика, люцернового та конюшинового насіннєїда, а злакові – від ковалика смугастого, совки, інших. Із хвороб – від борошнистої роси, плямистостей, іржастих хвороб, септоріозу, антракнозу, аскохітозу тощо.

Для уникнення імовірних загроз і забеспечення усіх потреб культури експерти "UKRAVIT" рекомендують застосовувати високоефективны системи захисту та  підживлення.

Ми рекомендуємо: