Фізіологічна роль магнію: магній ще називають мінералом життя. Він є центральним атомом у молекулі хлорофілу, який акумулює сонячну енергію в процесі фотосинтезу. Магній забезпечує транспортування енергії, активує фермент, що стимулює участь оксиду вуглецю (СО2) у процесі фотосинтезу. Він є складовою запасної речовини – фітину, який використовується в енергетичному обміні і є джерелом фосфорної кислоти. Магній бере участь у побудові пектинових компонентів стінки клітини та є активатором багатьох ферментів. Магній покращує синтез ефірних олій, каучуку, вітамінів С і А. При підвищенні кількості магнію в культурах зростає вміст органічних і неорганічних форм фосфорних сполук, що обумовлено роллю магнію в активації ферментів, які задіяні в метаболізмі сполук фосфору.
ДЕФІЦИТ МАГНІЮ
Ознаки нестачі магнію: дефіцит магнію проявляється спочатку на старих листках і згодом переходить на молоде листя та на інші органи культур. На листках між жилками виникає хлороз, хоч листки й залишаються зеленими; їх забарвлення нагадує ялинку, а за гострого дефіциту магнію спостерігається «мармуровість», пожовтіння та скручування листків. Тканини між жилками можуть забарвлюватись у різний колір: жовтий, червоний, помаранчевий, фіолетовий. Далі листки поступово відмирають, починаючи з країв. Листки скручуються та поступово опадають. У плодових культур листки починають опадати з нижніх пагонів навіть влітку, при цьому спостерігається і опадання плодів. Тривала та висока освітленість посилює нестачу магнію. Нестача магнію на культурах найбільше відчутна на піщаних ґрунтах, оскільки вони мало забезпечені магнієм і кальцієм. Високе забезпечення магнієм мають сіроземи, проте чорноземи мають проміжне забезпечення магнієм. Зі зниженням рН ґрунтового розчину надходження магнію в культури погіршується.